щипати —
ЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.,кого, що, чим і без дод. 1. Сильно затискувати, защемляти пальцями, дзьобом і т. ін. шкіру тіла. Піднявся писк, стогнання, охи, Враг на врага скакав, мов блохи, Кусався, гриз, щипав, душив (І.
Словник української мови у 20 томах
щипати —
(-аю, -аєш) недок.; крим. Вчиняти кишенні крадіжки. БСРЖ, 709; СЖЗ, 118; ЯБМ, 2, 581.
Словник жарґонної лексики української мови
щипати —
-аю, -аєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Сильно затискувати, защемляти пальцями, дзьобом і т. ін. шкіру тіла. 2》 Діючи, впливаючи на що-небудь, викликати в когось відчуття болю. 3》 перен. Дошкуляти, завдаючи переживань, неприємностей. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
щипати —
КЛЮВА́ТИ (про птахів — їсти, хапаючи щось дзьобом, бити дзьобом), ДЗЬО́БА́ТИ (ДЗЮ́БА́ТИ рідше), ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́), КЛЮ́КАТИ розм.; ПИ́ТИ (їсти молоде зерно); ЦЮ́КАТИ, ЦЮ́КАТИСЯ розм. (бити дзьобом); ЩИПА́ТИ (шкіру тіла). — Док.
Словник синонімів української мови
щипати —
ЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка. 1. Сильно затискувати, защемляти пальцями, дзьобом і т. ін. шкіру тіла. Піднявся писк, стогнання, охи, Враг на врага скакав, мов блохи, Кусався, гриз, щипав, душив (Котл.
Словник української мови в 11 томах
щипати —
Щипа́ти, -па́ю, -єш гл. Щипать. Правда так, гусарин! — казав Радюк, щипаючи за щоку свого Павлика. Левиц. Пов. 148. Щипає-ламає зелений виноград. Чуб. V. 346. Вибігала.... прудка коза, щипала травицю. Левиц. І. 92. Кинув не палку, уб'ю не галку, щиплю не пірря, їм не м'ясо. Ном. стр. 293, № 92.
Словник української мови Грінченка