щонайдовший —
ЩОНАЙДО́ВШИЙ, а, е, підсил. Найвищ. ст. до до́вший. Ледве ж побачив він там покривало, заплямоване кров'ю, Мовив: “Єдиная ніч до загину призводить коханців! З них же вона найгідніша була щонайдовшого віку... (М. Зеров, пер. з тв. Овідія).
Словник української мови у 20 томах