Орфографічний словник української мови

юстирувати

юстирува́ти

дієслово недоконаного і доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. юстирувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., спец. Точно підганяти, регулювати, вивіряти прилад, механізм, оптичні системи, об'єктиви тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. юстирувати — юстирува́ти (від лат. Justus – правильний) точно підганяти, регулювати, вивіряти прилад, механізм тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. юстирувати — ЮСТИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., спец. Точно підганяти, регулювати, вивіряти прилад, механізм і т. ін.  Словник української мови в 11 томах