ідеаліст

ідеалі́ст

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. ідеаліст — -а, ч. 1》 Послідовник ідеалістичної філософії. 2》 Людина, яка здатна безкорисливо служити будь-якій справі, не шукає для себе ніяких переваг або вигод у чому-небудь. 3》 Той, хто схильний прикрашати дійсність; мрійник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ідеаліст — РОМА́НТИК (романтично настроєна людина, схильна до мрійності, до ідеалізації дійсності), ІДЕАЛІ́СТ, МРІ́ЙНИК. Один Воздвиженський не згадував Тули, сміявся з усіх і звав усіх романтиками (І. Нечуй-Левицький); — Бідний ідеаліст!...  Словник синонімів української мови
3. ідеаліст — Ідеалі́ст, -та, -лі́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ідеаліст — ІДЕАЛІ́СТ, а, ч. 1. Послідовник ідеалістичної філософії. Домарксівські мислителі були матеріалістами лише в галузі природи, а щодо суспільних явищ залишались ідеалістами (Наука.., 8, 1959, 43).  Словник української мови в 11 томах