Орфографічний словник української мови

імпост

імпо́ст

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. імпост — ІМПО́СТ, а, ч., архт. Верхній камінь стовпа, колони, стіни, що є підпорою арки або балки. Імпости прикрашали листям аканту, волютами, хрестами (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. імпост — I -а, ч., архіт. Верхній камінь стовпа, стіни, колони, який є підпорою арки чи балки. II -а, ч. Податок, данина, дань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. імпост — імпо́ст (франц. imposte, італ. imposta, від лат. impono – кладу, прикладаю) архіт. верхній камінь стовпа, стіни, колони, який є підпорою арки або балки.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. імпост — (фр., італ. < лат. — покладаю) 1. Горизонтальний камінь або тяга, що слугує підпорою арці або склепінню та відокремлює їх від стовпа чи стіни.  Архітектура і монументальне мистецтво