Значення в інших словниках
-
імпровізація —
(твір, створений за натхненням) експромт, фантазія.
Словник синонімів Полюги
-
імпровізація —
(фр. іmprovisation, з лат. іmprovisus — непередбачений, раптовий) виголошення промови чи певної її частини без попередньої підготовки, спираючись на раніше набуті знання і навички контактування з аудиторією.
Словник стилістичних термінів
-
імпровізація —
(від лат. improvisus — непередбачений) 1. Створення музики без попередньої підготовки, експромт. І. належить вагоме місце в народній музичній творчості, де інструменталісти та співаки розвивають наспіви під час виконання. І.
Словник-довідник музичних термінів
-
імпровізація —
рос. импровизация (фр. improvisation, італ. improvisazione, від латин. improvisus — непередбачений, раптовий) — виголошення промови, складання віршів, читання лекцій тощо без попередньої підготовки.
Eкономічна енциклопедія
-
імпровізація —
• імпровізація (італ. itnprovvisazione, від лат. improvisus — раптовий, несподіваний) - процес одночасного складання й виконання якогось твору. Витоки І. — у фольклорі (голосіння, думи). Див. також Експромт.
Українська літературна енциклопедія
-
імпровізація —
-ї, ж. 1》 тільки одн. Дія за знач. імпровізувати 1). 2》 Що-небудь (вірш, пісня й т. ін.), складене під час виконання без попереднього підготування; власне аранжування музичного твору виконавцем.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
імпровізація —
імпровіза́ція (франц. improvisation, італ. improvvisazione, від лат. improvisus – непередбачений, раптовий) 1. Виголошення промови, складання віршів, музики, виконання твору образотворчого мистецтва тощо без попередньої підготовки. 2. Гра актора, не передбачена драматургічним текстом.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
імпровізація —
ІМПРОВІЗА́ЦІЯ (прозовий, віршований, музичний твір тощо, створений без підготовки, попереднього обдумування), ЕКСПРО́МТ, ФАНТА́ЗІЯ. З кімнати Юлі часто доносились.. якісь невідомі мелодії, мабуть, її власні імпровізації (Р.
Словник синонімів української мови
-
імпровізація —
Імпровіза́ція, -ції, -цією; -за́ції, -за́цій
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
імпровізація —
ІМПРОВІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Дія за знач. імпровізува́ти 1. Нерішуче перебирав він струни і раптом, наче кидаючись у бурхливу річку, перейшов на імпровізацію (Тулуб, Людолови, II, 1957, 149); Був то й театр імпровізації,..
Словник української мови в 11 томах