імітувати —
ІМІТУВАТИ – ЕМІТУВАТИ Імітувати, -ую, -уєш. Точно наслідувати когось, відтворювати щось, підробляти під щось: імітувати голоси тварин. Емітувати. Випускати цінні папери, банкноти або паперові гроші; видаляти електрони (іони) з поверхні твердих і рідких тіл опроміненням, іонізацією тощо.
Літературне слововживання
імітувати —
-ую, -уєш, недок., перех., книжн. 1》 Точно наслідувати кого-небудь; відтворювати що-небудь. 2》 Підробляти під що-небудь. 3》 Повторювати тему або мотив в іншому голосі музичного твору на певний інтервал вище або нижче.
Великий тлумачний словник сучасної мови
імітувати —
НАСЛІ́ДУВАТИ кого, що (перейнявши, засвоївши, зображати, виражати з можливою точністю чиї-небудь дії, рухи, звуки тощо або ознаки, особливості чого-небудь); КОПІЮВА́ТИ (наслідувати з максимальною точністю, у всьому); ІМІТУВА́ТИ книжн.
Словник синонімів української мови
імітувати —
Імітува́ти, -ту́ю, -ту́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
імітувати —
ІМІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., книжн. 1. Точно наслідувати кого-небудь; відтворювати що-небудь. Він устиг порозбивати всі шибки в вагоні, ..не перестаючи при тім вити та ревти, та вищати, імітуючи різні звірячі голоси (Фр.
Словник української мови в 11 томах