інвалідка —
ІНВАЛІ́ДКА, и, ж., розм. 1. Жін. до інвалі́д. Інвалідка довго піднімалася до старенької похилої церкви, постійно відпочиваючи та переводячи дух, щось наче згадувала (Є. Гуцало); Так і лишилися [ми] з інвалідкою Лінкою в цій квартирі (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
інвалідка —
-и. Жін. до інвалід.
Великий тлумачний словник сучасної мови