Значення в інших словниках
-
інтеграл —
рос. интеграл (від латин. integer — цілий) — границя суми нескінченно великої кількості нескінченно малих величин, одержаних певним способом з відповідної функції.
Eкономічна енциклопедія
-
інтеграл —
-а, ч., мат. Ціла величина як сума її ж нескінченно малих частин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
інтеграл —
інтегра́л (від лат. integer – цілий) границя суми нескінченно великої кількості нескінченно малих величин, одержаних певним способом з відповідної функції.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
інтеграл —
Одне з основних понять математичного аналізу, яке трапляється у 2 тісно пов'язаних поміж собою поняттях: і. визначений і невизначений; невизначений і. функції f(x) — множина т.зв.
Універсальний словник-енциклопедія
-
інтеграл —
ІНТЕГРА́Л, а, ч., мат. Ціла величина як сума своїх нескінченно малих частин. Рівняння, що зв’язує незалежну змінну і шукану функцію, називають інтегралом диференціального рівняння (Курс мат. анал., II, 1956, 226).
Словник української мови в 11 томах