Значення в інших словниках
-
інтервал —
(лінійний) проміжок; (часу) перерва, павза.
Словник синонімів Караванського
-
інтервал —
[інтеирвал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў
Орфоепічний словник української мови
-
інтервал —
Интервал — interval — Zwischenraum, Abstand; Bereich, Zone, Intervall — 1) Перерва у (просторі або часі), пауза. 2) Сукупність усіх чисел (або точок), що містяться між двома даними числами а та b (або точками), яка не включає їх.
Гірничий енциклопедичний словник
-
інтервал —
Перерва, прогал, прогалок, протяг, проміжок, відстань, віддаль, відлеглість
Словник чужослів Павло Штепа
-
інтервал —
(від лат. intervallum — відстань) — висотне співвідношення двох звуків. Нижній звук І. називається основою І., верхній — вершиною І. Звуки, що звучать послідовно, утворюють мелодичний І.; ті, що звучать одночасно — гармонічний. Назва І.
Словник-довідник музичних термінів
-
інтервал —
рос. интервал (від латин. intervallum — проміжок, відстань) — 1. Перерва (у просторі або часі), проміжок, пауза, відстань між будь-чим. 2. Сукупність усіх чисел (або точок), що містяться між двома даними числами.
Eкономічна енциклопедія
-
інтервал —
-у, ч. 1》 Відстань, простір, що відокремлює предмети один від одного; проміжок. || Проміжок між рядками машинопису. 2》 Відтинок часу між певними діями, перерва в якійсь дії, пауза. 3》 муз., фіз. Різниця між двома тонами або звуками за їх висотою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
інтервал —
інтерва́л (від лат. intervallum – проміжок, відстань) 1. Перерва (у просторі або часі), пауза. 2. Віддаль по фронту між військовослужбовцями, підрозділами, частинами. 3. Співвідношення двох музичних звуків за висотою їх.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
інтервал —
У музиці — різна висота 2 звуків (рівні діапазону): співзвучний (і. гармонічний) або послідовний (і. мелодичний); розрізняють і. простий (прима, септима, терція, кванта, квінта, секста, септима, октава) і складний (нона, децима, ундецима і т.д.
Універсальний словник-енциклопедія
-
інтервал —
ВІДРІ́ЗОК (невелика частина чогось — часу, простору і т. ін.), ВІДТИ́НОК, ІНТЕРВА́Л, ШМАТО́К, УРІ́ЗОК рідше; ПРОМІ́ЖОК (звичайно про час); ДІЛЯ́НКА (частина якогось простору).
Словник синонімів української мови
-
інтервал —
Інтерва́л, -лу; -ва́ли, -лів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
інтервал —
ІНТЕРВА́Л, у, ч. 1. Відстань, простір, що відокремлює предмети один від одного; проміжок. Два трактори у відповідних інтервалах тягнули картоплесаджалки (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 27); У світлі заграви..
Словник української мови в 11 томах