Орфографічний словник української мови

інтернунцій

інтерну́нцій

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. інтернунцій — ІНТЕРНУ́НЦІЙ, я, ч., заст. Дипломатичний представник Ватикану, що відповідає рангові посланника (за рангом другий після нунція)...  Словник української мови у 20 томах
  2. інтернунцій — -я, ч. Дипломатичний представник Ватикану, що відповідає рангові посланника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інтернунцій — інтерну́нцій (від лат. internuntius – вісник, посередник) дипломатичний представник Ватікану, що відповідає рангові посланника. За рангом І. другий після нунція.  Словник іншомовних слів Мельничука