Орфографічний словник української мови

іржавіти

іржа́віти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. іржавіти — Ію, -ієш, недок. Втрачати професіоналізм, потенціал; старіти. Іржавію вже — не той рівень, швидкість, вправність.  Словник сучасного українського сленгу
  2. іржавіти — -іє, рідше ржавіти, -іє, недок. 1》 Ставати іржавим, покриватися іржею. 2》 Набувати кольору іржі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іржавіти — Іржа́віти, -вію, -вієш = ржа́ві́ти ржа́ві́ти, -ві́ю, -ві́єш і іржа́віти, -вію, -вієш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. іржавіти — ІРЖА́ВІТИ, іє, рідше РЖАВІ́ТИ, і́є, недок. 1. Ставати іржавим, покриватися іржею. Її стодоли пусті, комора без дверей, порожня, хата — гола, а замки від скринь ржавіють (Стеф.  Словник української мови в 11 томах