їздовий —
[йіздовий] м. (на) -вому /-доув'ім, мн. -доув'і
Орфоепічний словник української мови
їздовий —
-а, -е. Признач. для їзди (у 1 знач.). Їздові коні. || у знач. ім. їздовий, -вого, ч. Той, хто доглядає за кіньми та їздить ними.
Великий тлумачний словник сучасної мови
їздовий —
ЇЗДОВИ́Й, а, е. Признач. для їзди (у 1 знач.). Їздові коні; // у знач. ім. їздови́й, во́го, ч. Той, хто доглядає за кіньми та їздить ними (у колгоспі, у війську тощо).
Словник української мови в 11 томах