їстоньки —
Ї́стоньки, ї́сточки, не відм. їх, їм, ї́ми, займ.; род., дав. орудн. мн. від він
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
їстоньки —
ЇСТОНЬКИ, пестл. Те саме, що їсти 1. І їстоньки — не їм, і питоньки — не п’ю, Та виглядаю все Зозуленьку мою (Леонід Глібов, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
їстоньки —
Їстоньки гл. ум. отъ ї́сти. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Ном. № 337. Йому ненечка їстоньки носить. Чуб. III. 389.
Словник української мови Грінченка