Орфографічний словник української мови

ґерлиґа

ґерли́ґа

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ґерлиґа — [ґеирлиґа] = ґирлиґа -ґие, д. і м. -из'і  Орфоепічний словник української мови
  2. ґерлиґа — ҐЕРЛИ́ҐА див. ґирли́ґа.  Словник української мови у 20 томах
  3. ґерлиґа — див. ґирлиґа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ґерлиґа — ПА́ЛИЦЯ (опора при ходінні), ЦІПО́К, ПА́ЛКА, КИЙ, КИЙО́К, ПАТЕРИ́ЦЯ, ПО́СОХ (довга, перев. як ознака статечності); ТРОСТИ́НА (тонка, спеціально оброблена); КОВІ́НЬКА, КО́СТУР, КАРЛЮ́ЧКА, КЛЮ́КА діал.  Словник синонімів української мови