вислуховувати

слу́хати (вислухо́вувати) ле́кції. Сприймати чиїсь повчання, настанови. Набридло йому вислуховувати ці лекції — все батько повчає (З газети).

Значення в інших словниках

1. вислуховувати — вислухо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вислуховувати — див. вислухувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вислуховувати — ВИСЛУХО́ВУВАТИ див. вислу́хувати.  Словник української мови у 20 томах
4. вислуховувати — див. слухати  Словник синонімів Вусика
5. вислуховувати — ВИСЛУХО́ВУВАТИ див. вислу́хувати.  Словник української мови в 11 томах