врости
врости́ в зе́млю. Завмерти, заклякнути на місці від великої несподіванки чи сильного хвилювання, страху тощо. Юра Мольфар стояв по той бік вориння і дивився на неї. Вона хотіла крикнуть на нього — і не могла... Намагалась втекти — і вросла в землю (М. Коцюбинський); В повітрі смужкою блиснула шабля, і жінка з переляку зіщулилась, вросла в землю (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мови