втерти
вте́рти / втира́ти но́са кому. 1. Засвідчити або довести свою перевагу над ким-небудь. Була у них дочка-одиначка, дівчина-підліток, та така клепана на язик, гостра та розумна, хоч би й кому не попустить, хоч кому носа втре (Укр.. казки, легенди..); Мамина правда, що не пасує в будній день парадувати в шовковій хустині. Але й Ольжина правда, що треба декому тою хустиною носа втерти! (Ірина Вільде); Прилюдно втреш носа комусь із них, зацитувавши при нагоді щось таке, як, скажімо, указ Петра Першого від 9 квітня 1709 року (О. Гончар); // Перевершити кого-небудь у чомусь. — От стріляє, бісова дитина,— не зміг стримати свого захоплення Сахно,— всім нам носа втерла (В. Собко); — А тепер вони (молодь, жінки) ще й нам носа утруть. Їм почесть почала снитись, навіть ордени. Не бачив, яке жито моя жінка з Шевченком вирощують! (М. Стельмах); Взявшись дружно, без лементу та ґвалту відремонтували занехаяну молотарку і тепер втирають носа зарозумілим хутірським очкурам, які вважали, що тільки вони вміють господарювати (О. Гончар). 2. Присадити, спинити кого-небудь у його діях, висловлюваннях. (Рогач:) Ну ж, юнаки! Орда б вас полонила, татарва б вас подавила!.. (Глоба:) Та невже ж нема такого, котрий втре носа хвалькові? (М. Кропивницький); Вчителеві... утерли носа: коли ти, мовляв, пан, то й вичитуй по-панському (С. Васильченко); — Спасибі Володимирові Корякові, який заступився за Паніва, утер носа розперезаним критиканам (В. Минко). 3. Покарати, провчити кого-небудь. Тут (у пеклі) розні (різні) душі походжали, Все думали та все гадали, Куда-то за гріхи їх впруть, Чи в рай їх пустять веселитись, Чи, може, в пекло пошмалитись І за гріхи їм носа втруть (І. Котляревський); — Ось ми вам хутко втремо носа: Іван Мартинович.. навчить він вас пановати (панувати) (П. Куліш); — А ти чого оступаєшся за своєю жінкою? — крикнув він на Карпа. — Коли хочеш, то я й тобі носа втру (І. Нечуй-Левицький).
вте́рти ма́ку (часнику́), згруб. Побити, суворо покарати кого-небудь. За нові його (кавалера) вибрики я такого йому втру маку, що навіки відхочеться йому женихатися (Переклад М. Лукаша); — Іч, який...— чого захотів!? Я зараз як втру тобі часнику, то надовго забудеш про театри (М. Стельмах). нате́рти ма́ку. — Меланіє! — озивається Дмитро і повертає дівчину до дійсності. — Хочеш, я зараз вернуся назад і натру маку тому лобуреві, з яким щойно розминулися (П. Гуріненко).
втри но́са, зневажл. Уживається як застереження молодим від втручання у справи старших. — Носа втри,— гримнув Остап і встав. Це означало, що він нічого не скаже синові, хоч би як той підсипався (В. Кучер); — Ану, геть! Нічого женихатися, краще носа втри, а то й носа розіб’ю (З журналу).
да́ти (вте́рти) / дава́ти каба́ки кому, заст. Бити, карати кого-небудь. Турна розбишаки, Вам більше рясту не топтать! Вам дасть Еней міцной (міцної) кабаки (І. Котляревський); // Знищити. Доглядайтеся, хлоп’ята, Щоб як часом вам завзята, Хитра птиця, той орляка, Та не втер, бува, кабаки (І. Манжура).
Фразеологічний словник української мови