відколоти

відколо́ти / відко́лювати но́мер. Робити щось незвичайне, неприємне, несподіване і т. ін. для кого-небудь. Пропустив Володько урок у школі. — А якщо й надалі забагнеться тобі відколоти такий номер, тоді — що? — сварився батько (З усн. мови).

Значення в інших словниках

1. відколоти — відколо́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відколоти — див. відколювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відколоти — ВІДКОЛО́ТИ див. відко́лювати.  Словник української мови у 20 томах
4. відколоти — ВІДБИВА́ТИ (ударами відокремлювати частину від цілого), ОББИВА́ТИ, НАДБИВА́ТИ, ЗБИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ЛУПА́ТИ. — Док.: відби́ти, обби́ти, надби́ти, зби́ти, відколо́ти. Курбала.. узяв кайло і.. почав відбивати шмат за шматом.. м'яку руду (О.  Словник синонімів української мови
5. відколоти — ВІДКОЛО́ТИ див. відко́лювати.  Словник української мови в 11 томах
6. відколоти — Відколоти см. відколювати.  Словник української мови Грінченка