відправитися

відпра́витися на той світ. Померти, загинути. Попав в ополонку, ледь на той світ не відправився (З газети); Від злиденного життя можна рано й на той світ відправитися (З усн. мови).

Значення в інших словниках

1. відправитися — відпра́витися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відправитися — див. відправлятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відправитися — ВІДПРА́ВИТИСЯ див. відправля́тися.  Словник української мови у 20 томах
4. відправитися — ВІДПРАВЛЯ́ТИСЯ (починати відхід, від'їзд, відліт з якого-небудь місця), ВИРУША́ТИ, РУША́ТИ, ВІДБУВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ (про людей — пішки; про поїзди, пароплави); ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (про людей, наземний транспорт); ВИЇЖДЖА́ТИ...  Словник синонімів української мови
5. відправитися — ВІДПРА́ВИТИСЯ див. відправля́тися.  Словник української мови в 11 томах
6. відправитися — Відправлятися, -ляюся, -єшся сов. в. відправитися, -влюся, -вишся, гл. Отправляться, отправиться. Рудч. Ск. І. 100.  Словник української мови Грінченка