відслужити

відслужи́ти слу́жбу. Стати непридатним внаслідок тривалого користування. Гальма тріснули, бо пружина вже відслужила свою службу (З газети).

Значення в інших словниках

1. відслужити — відслужи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відслужити — див. відслужувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відслужити — ВІДСЛУЖИ́ТИ див. відслу́жувати.  Словник української мови у 20 томах
4. відслужити — ВІДПРАВЛЯ́ТИ церк. (перев. про священика — виконувати релігійний обряд у церкві); СЛУЖИ́ТИ, ПРА́ВИТИ (перев. із сл. служба, панахида тощо). — Док.: відпра́вити, відслужи́ти. Кожен має право..  Словник синонімів української мови
5. відслужити — ВІДСЛУЖИ́ТИ див. відслу́жувати.  Словник української мови в 11 томах
6. відслужити — Відслужити см. відслужувати.  Словник української мови Грінченка