дама
да́ма се́рця перев. чийого. Кохана жінка. — Я чую над нами подих середніх віків: сей лицар грає на бандурі, дама його серця виходить на замкову башту (І. Нечуй-Левицький); Олександро Вікторівно! Ви мене ображаєте! Ви добре знаєте, що у мене тепер одна-єдина дама серця (Леся Українка).
Фразеологічний словник української мови