дрібок

до дрі́бки. Повністю, цілком, усе. Тато ваш, хлопці, ходив на зарібки .. Що заробив де у лісі — до дрібки Все віддавав мені. Гріш до гроша (Д. Павличко). до дрі́бочки. Та збирайте до дрібочки (сіль), бо як часом лине ливцем тучний дощ, то щезне уся риба в Сулі (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. дрібок — дрібо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дрібок — -бка, ч. Те саме, що дрібка 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дрібок — див. залишок; мало  Словник синонімів Вусика
4. дрібок — ШМАТО́К (частина, відділена, відбита, відрізана тощо від чогось), ШМАТ, КУСО́К, ЦУРПА́ЛОК (ЦУРПА́ЛКА) (ЦУРУПА́ЛОК) розм., ШМАТИ́НА розм., КУ́СЕНЬ розм., КУС розм., КАВА́ЛОК розм., ШТУ́КА заст., ШКАМАТОК діал., КУСА́К діал., ЛУ́СТА діал.  Словник синонімів української мови
5. дрібок — ДРІБО́К, бка́, ч. Те саме, що дрі́бка 2. Стіл був застелений білою скатертею, а на столі лежав хліб з дрібком солі зверху (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
6. дрібок — Дрібок, -бка м. Кусочекъ, крупинка (о соли, напр.). І не раз, і не два траплялось, що в хаті не було ні дрібка соли, ні сухого сухаря. Левиц. І. 73. ум. дрібочок.  Словник української мови Грінченка