завирувати

кров кипи́ть (закипа́є, виру́є і т. ін.) / закипі́ла (завирува́ла) (у жи́лах (у скро́нях)) у кому, у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного збентеження, гніву, обурення і т. ін. Темної ночі припадали вони до синовніх могил.., кров закипала в благородних бідняцьких жилах (О. Довженко); Козак скажено крикнув (на мене) і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Яновський); Темними ночами, туманними болотами та ярами пробиралися вони до Щорса .. Розповісти всю правду про придушені повстання кращих синів України, та так розповісти, щоб кров завирувала в нього (солдата) у скронях (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. завирувати — завирува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. завирувати — -ує, док. 1》 Почати вирувати, утворювати вир. || безос. 2》 перен. Почати бурхливо рухатися великою масою. || Почати проявляти збудження, неспокій і т. ін. швидкими рухами, криками. || Почати буяти, виявлятися на повну силу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завирувати — ЗАВИРУВА́ТИ, у́є, док. 1. Почати вирувати, утворювати вир. Від Дніпра зривався й усе дужчав вітер, біля самих ніг Святослава.. завирувала, вдарила хвилею вода (Скл., Святослав, 1959, 295); // безос. Лило як з відра..  Словник української мови в 11 томах