замутитися
душа́ замути́лась чия, у кого і без додатка. Хто-небудь втратив душевну рівновагу, спокій, стриманість і т. ін. Чи могла Варвара слухати нестерпну, пристрасну річ дівчини? Замутилась душа, аж потемніло в очах. Як вона сміє ставати матері наперекір? (К. Гордієнко).
Фразеологічний словник української мови