Фразеологічний словник української мови

заятритися

душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заятритися — зая́три́тися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. заятритися — -ятриться, док., розм., рідко. Загноїтися (про рану). || перен. Розтривожитися, роздратуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заятритися — ЗАЯТРИ́ТИСЯ, и́ться, док., розм., рідко. Загноїтися (про рану); // перен. Розтривожитися, роздратуватися.  Словник української мови в 11 томах
  4. заятритися — Зая́тритися, -рюся, -ришся гл. 1) О ранѣ: загноиться. До тих же ран, которі заятрились і дуже пекли, прикладував розрізаних жаб. Стор. МПр. 166. 2) Раздражиться, прійти въ ярость.  Словник української мови Грінченка