зводитися
зійти́ (звести́ся, перевести́ся і т. ін.) / схо́дити (зво́дитися, перево́дитися) ніна́що (нінаві́що). 1. Утратити все, розоритися. Довелося телицю спродати і новий кожух. Звівся (Карпо) нінащо, а довгів (боргів) не сплатив... (М. Коцюбинський); Був собі хазяїн заможненький, була й скотина, було і усяке господарство, а тепер звівся чоловік нінавіщо! (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Втратити свої якості, властивості, характерні риси. Тепер душа, тепер серце звелися нінащо: “Буде добре, аби гроші, Хоть (хоч) ти і ледащо” (Укр. поети-романтики..); Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура).
ста́ти (вста́ти, звести́ся, підня́тися і т. ін.) / става́ти (зво́дитися, підніма́тися і т. ін.) на (свої́ (вла́сні, рі́вні)) но́ги. 1. Підрости, зробитися дужим, самостійним. Ще змалечку була (дочка) для нього і помічницею, і порадницею. Може, тому так рано стала на власні ноги (В. Речмедін); — Дай Боже. Ти не гнівайся… Я не борець… Прибили нас, поламали… — Ми мусимо підвестись знову, стати на рівні ноги! (Василь Шевчук); Тут, у степах, ледве звівшись на ноги, я вперше торкнувся рукою чепіги плуга і .. ручки від кісся (Є. Кравченко); Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Панас Мирний); Пригадую, що мені тоді сповнилось одинадцять, дванадцятий пішов. Таких років людина стає вже на свої ноги, починає жити власним розумом (І. Микитенко); Державна поневолена нація стає на свої власні ноги, як тільки-но ослабне гніт. А недержавна кличе на допомогу чужинців (Р. Іваничук). 2. Видужати, поправитися після хвороби. — Забираю тебе, сину! Віддав комісар! Сама дома лікуватиму — в рідній хаті швидше на ноги станеш… (О. Гончар); — І справді, чому б вам не залишитися в нас…— Може, й залишимось. Коли б тільки йому (чоловікові) на ноги стати.— Через два тижні поправиться (І. Цюпа); Олена вирішила, як тільки Аркадій зведеться на ноги, виїхати з ним на відпочинок у Карпати (Ірина Вільде); — А що пан твій Петрусь? Як мається? — Тут ізо мною. Насилу, бідний, на ноги знявсь (П. Куліш). 3. Переборюючи бідність, нужду, стати заможним; збагатитися. Тепер і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мешкають на оборі. Гнат став на ноги, зробивсь хазяїном (М. Коцюбинський); Щоби запомогтися бідному чоловікові з того заробітку, придбати щось для господарства або на ноги стати, з наймита зробитися господарем, як то давно бувало,— про те нині нема що й думати (І. Франко); Обжилися ми, значить, з Зіною, потроху на ноги встали. Приробили грошенят, та вже таких, що й до ощадної каси звернулися (В. Логвиненко); Спромігся трішки Трохим, піднявся на ноги (Г. Квітка-Основ’яненко); Таки, що не кажи, а їхня сім’я поволеньки на ноги стає. Хоч і не завжди є хліб на столі, так на молоко не бідуємо, і хата ж своя (М. Стельмах); Обжився він, почав підніматися на ноги (Панас Мирний). 4. Досягти певного рівня розвитку; зміцнитися. Ми (українці) стали нацією, яку через її мученицький героїзм не можна знищити, і котра через свою непрактичність не може стати на ноги (Р. Іваничук); Ні, я таки не розумію, як можна животіти в теплім затишку на чужині. Тоді, коли Велика Україна стає на ноги і потребує рук, умів (Р. Іваничук); Я розтлумачив мету трохи незвичного візиту. Чому б не допомогти .. владі, яка в перебудовний час активно стає на ноги (З журналу).
Фразеологічний словник української мови