зустрітися

зустріча́тися / зустрі́тися з очи́ма (з по́глядом) чиїми (чиїм). Дивитися один одному в очі, переймати, перехоплювати чий-небудь погляд. Пархоменко звісив голову й зустрівся з колючими очима молодого чоловіка з тонкими губами (П. Панч); Зустрівшись несподівано з настороженим поглядом Федора Івановича, він так знітився, що відразу не догадався і сірник загасити (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. зустрітися — зустрі́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зустрітися — [зустр’ітиес'а] -р'інус'а, -р'інеис':а, -р'інеиц':а, -р'інуц':а; нак. -р'ін'с'а, -р'ін'теис'а  Орфоепічний словник української мови
3. зустрітися — див. зустрічатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зустрітися — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм.  Словник синонімів української мови
5. зустрітися — ЗУСТРІ́ТИСЯ див. зустріча́тися.  Словник української мови в 11 томах
6. зустрітися — Зустріва́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. зустрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Прощай, розуме, як з горілкою зустрівся. Ном. № 11468. Думав, доля зустрінеться, спіткалося горе. Шевч. 38.  Словник української мови Грінченка