зімкнути

змика́ти / зімкну́ти ла́ви (ряди́). Тісно згуртовуватися, об’єднуватися для здійснення якоїсь мети; досягати одностайності у рішеннях, діях. Дедалі щільніше змикають свої лави демократичні сили (З газети).

не змика́ти (не стуля́ти) / не зімкну́ти (не стули́ти) оче́й (пові́к). Зовсім не спати. Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Н. Рибак); Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк); В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. зімкнути — зімкну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зімкнути — див. змикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зімкнути — ЗАПЛЮ́ЩУВАТИ (закривати повіками очі), СПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ЗМИКА́ТИ, СКЛЕПЛЯ́ТИ, ПЛЮ́ЩИТИ рідко. — Док.: заплю́щити, сплю́щити, приплю́щити, зімкну́ти, склепи́ти. Обважнілою рукою проводить (Роман) по чолу і чомусь заплющує очі (М.  Словник синонімів української мови
4. зімкнути — ЗІМКНУ́ТИ див. змика́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. зімкнути — Зімкнути, -ся см. змикати, -ся.  Словник української мови Грінченка