линтвар

линтварі́ дуби́ти з кого, діал. Жорстоко бити, карати кого-небудь. — Як згадав, як з мене мій рідний батько линтварі дубив ні за що ні про що,— опустив батіг .. Хай, думаю, хоч мої діти небитими ростуть (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. линтвар — линтва́р іменник чоловічого роду бараняча шкура  Орфографічний словник української мови
2. линтвар — -я, ч., діал. 1》 Бараняча шкура. Линтварі дубити з кого — жорстоко бити, карати кого-небудь. 2》 Верхній одяг, зробл. з баранячої шкури.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. линтвар — ЛИНТВА́Р, я́, ч., діал. 1. Бараняча шкура. Піймавши барана, спокійно Вівчарі, Линтвар злупивши, потрошили (Л. Боровиковський). 2. Верхній одяг, зробл. з баранячої шкури. Товстий Анкулія був зодягнутий у червоний линтвар, у високу смушеву шапку (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах
4. линтвар — КОЖУ́Х (довгий, перев. не покритий тканиною верхній одяг з великим коміром, пошитий звичайно з овечої шкури хутром наспід), ДУБЛЯ́НКА, ЛИНТВА́Р діал.; КОЖУША́НКА, БАЙБАРА́К (покритий сукном); КОЖУ́ШО́К, КОЖУШИ́НА, КОЖАНО́К діал.  Словник синонімів української мови
5. линтвар — ЛИНТВА́Р, я́, ч., діал. 1. Бараняча шкура. Піймавши барана, спокійно Вівчарі, Линтвар злупивши, потрошили (Бор., Тв., 1957, 188). ◊ Линтварі́ дуби́ти з кого — жорстоко бити, карати кого-небудь.  Словник української мови в 11 томах