Фразеологічний словник української мови

лихва

з лихво́ю. Сповна, сторицею і т. ін. — Ще діждуть свого. Пригадаємо їм борг… — З лихвою (З. Тулуб); Заплатять (гітлерівці) з лихвою по грізному рахунку нашої кари (О. Левада); Він добре знав, що йти бригаді ще дуже далеко, але ці витрачені на купання двадцять хвилин з лихвою окупляться вночі, коли доведеться йти (В. Собко); Довелося спостерігати такі драматичні й жорстокі події, яких з лихвою вистачило б на життя (З газети); Безумовно, зрошення потребує додаткових затрат, але вони з лихвою окупаються врожаями (З журналу).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лихва — Ли́хва: Ли́хва́: — процент [51;52]  Словник з творів Івана Франка
  2. лихва — ли́хва́ іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  3. лихва — Відсоток, процент; П. надлишок; (заняття) лихварство.  Словник синонімів Караванського
  4. лихва — лихви, ж., заст. 1》 Процент. З лихвою — з надлишком. 2》 Те саме, що лихварство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лихва — ЛИ́ХВА́, ли́хви́, ж., заст. 1. Відсоток з позики. Не візьмеш від нього [брата твого] лихви та прибутку, і будеш боятися Бога свого, і житиме брат твій з тобою (Біблія. Пер. І. Огієнка); Позичив на лихву .. три карбованці (Сл.  Словник української мови у 20 томах
  6. лихва — ЛИХВА́РСТВО (заняття лихваря; надання позики на кабальних умовах), ЛИ́ХВА́ заст. — Раніш король забороняв нам ремісникувати, і ми мусили жити з самого лихварства (З.  Словник синонімів української мови
  7. лихва — Ли́хва, -ви, -ві  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. лихва — ЛИ́ХВА́, ли́хви́, ж., заст. 1. Процент. У нього було троха грошей, і він .. позичав хлопам на лихву (Фр., III, 1950, 44); Танасій, щоправда, не менший багатир за Івана, але він на лихву ніколи грошей не позичав (Круш., Буденний хліб.., 1960, 219).  Словник української мови в 11 томах
  9. лихва — Ли́хва, -ви ж. Процентъ, ростъ, прибыль. Позичив на лихву у жида три карбованці. Камен. у. Хто, грошима запомігши, лихви не приймає, — оттакий ніколи в світі смутку не дізнає. К. Псал. 29.  Словник української мови Грінченка