мерзлий

ме́рзлого в Петрі́вку кому, зі сл. хо́четься, корти́ть і т. ін. Чогось неможливого, нездійсненного, нереального. — Знайшли квітки! Та то бур’ян, а не квітки! Захотілось вам в Петрівку мерзлого (І.Нечуй-Левицький); (Ганна:) Люди он гроші заробляють, а тобі кортить мерзлого в Петрівку (М. Ю. Тарновський); — Кожен душу свою рятує, як може. — Питай мерзлого в Петрівку, а як і була в тебе душа — за три гривеники продав (В. Дрозд). нена́че в петрі́вку ме́рзлого. — Не знати, що оце заманулось тій князівні, неначе в Петрівку мерзлого! — обізвався Улас (І. Нечуй-Левицький).

як (на́че, ні́би і т. ін.) мо́кре ( рідше ме́рзле) гори́ть, перев. з дієсл. 1. Дуже повільно, мляво, не поспішаючи і т. ін. (робити що-небудь). “Катре! — кажу їй,— так ти діло робиш, голубко, як мокре горить!” (Марко Вовчок); І на полі .. жне — як мокре горить: вже й я, жінка, а понажинаю більше (А. Кримський); Працювали вони, як мокре горить, а вільний від роботи час витрачали на якісь комбінації (С. Тельнюк); В тому ж темпі, як мерзле горить,— взялися завдруге лагодити риштовання (О. Гончар). 2. Без бажання, неохоче, абияк, погано (робити щось). Вчилась (Настуся), як мокре горить; вчилась коли сама хотіла (І.Нечуй-Левицький); Заповзятий та ретельний колись, тепер він домашню роботу .. робить, як мокре горить (А. Іщук); На лісозаводі Станіслава Крапивницького нічна зміна працювала, як мерзле горить (С. Чорнобривець). як мо́кре горі́ло. Почав свою трудову біографію Карпов не блискуче. Працював, як мокре горіло (З газети). 3. Повільно, погано і т. ін. (щось відбувається, проходить, робиться тощо). Чогось у нас робота йде мляво, як мокре горить (І.Нечуй-Левицький); — Щось у вас робота йде, як мокре горить,— зауважив він (Г. Коцюба); — І не гоїться? — Потроху, як мокре горить (С. Добровольський); Справи .. ідуть так, як мокре горить (Ю. Збанацький). 4. перев. зі сл. робо́та. Без затрати належних зусиль; повільний, недбалий і т. ін. Юнак уже почав роботу, вже щось фрезерував, але хіба то була робота: ніби мокре горить (З газети).

Значення в інших словниках

1. мерзлий — ме́рзлий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мерзлий — Замерзлий, промерзлий, перемерзлий; (сніг) що взявся кригою <�льодом>, обмерзлий, обледенілий; (- істоту) закляклий, задубілий.  Словник синонімів Караванського
3. мерзлий — див. зіпсований; холодний  Словник синонімів Вусика
4. мерзлий — -а, -е. 1》 Затверділий від морозу; замерзлий. || у знач. ім. мерзле, -лого, с. Що-небудь затверділе від морозу. || Укритий льодом; обледенілий. || Зіпсований морозом (про овочі, фрукти). 2》 Який загинув або дуже застигнув від морозу; замерзлий. || у знач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мерзлий — МЕ́РЗЛИЙ, а, е. 1. Затверділий від морозу; замерзлий. Крупа порошила й торохтіла об мерзлу землю (І. Нечуй-Левицький); Наближаючись до підвалу,Черниш наздогнав двох дівчат. Одна з них несла шмат мерзлої конини (О. Гончар); // у знач. ім. ме́рзле, лого...  Словник української мови у 20 томах
6. мерзлий — МЕ́РЗЛИЙ (затверділий від морозу), ЗАМЕ́РЗЛИЙ, ЗМЕ́РЗЛИЙ, ПРИМОРО́ЖЕНИЙ (злегка). Йонька встиг по дорозі потрусити чужі ятері, бухнув у ночви мерзлу рибу, вийшов у світлицю (Григорій Тютюнник); Замерзле болото вкривалося пластами білого снігу (Н.  Словник синонімів української мови
7. мерзлий — МЕ́РЗЛИЙ, а, е. 1. Затверділий від морозу; замерзлий. Крупа порошила й торохтіла об мерзлу землю (Н.-Лев., IV, 1956, 262); Наближаючись до підвалу,Черниш наздогнав двох дівчат. Одна з них несла шмат мерзлої конини (Гончар, III, 1959, 268); // у знач. ім.  Словник української мови в 11 томах