меткий

метки́й на ви́гадки (на ви́тівки). Вигадливий, кмітливий і т.ін. Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Нестерові (К. Гордієнко); Кирило меткий на витівки (О. Копиленко).

метки́й на о́ко. Такий, що все помічає; спостережливий, зіркий і т. ін. Слідом за вчителем виступав Юзеф П’єнтак — рудуватий селянин середніх років — жвавий, балакучий і меткий на око (С. Журахович).

метки́й на сло́во (до сло́ва). Який любить поговорити, уміє влучно сказати, відповісти і т. ін.; дотепний. Бистра в руках, метка на слово, Тетяна, як світлий промінь, влітала в двір (О. Копиленко); Ідуть з кіно призовники-бійці, Рожевощокі і меткі до слова (А. Малишко). метки́й на слова́. Потраплять ці сторінки до рук меткого на слова критика.., тоді не обберешся біди, особливо по службовій лінії (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. меткий — метки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. меткий — Проворний, моторний, спритний; (- рибу) рухливий; (швидкий) прудкий; (у скруті) кмітливий, бистрий на розум, вигадливий, винахідливий, ПРОМІТНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. меткий — див. жвавий; спритний; швидкий  Словник синонімів Вусика
4. меткий — -а, -е. 1》 Швидкий і вправний у роботі, дії (про людину); проворний. || Про рухи такої людини, її руки і т. ін. || Який жваво і спритно рухається; рухливий (перев. про тварин). || Який швидко бігає; прудкий. Меткий на вигадки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. меткий — МЕТКИ́Й, а́, е́. 1. Швидкий і вправний у роботі, дії (про людину); проворний. А до роботи ж яка метка й берка [Настуся] (Ганна Барвінок); [Єгер:] Півроку був я у послузі. Там .. я чистив чоботи вахмістрові, коня глядів, пиво носив.  Словник української мови у 20 томах
6. меткий — ВЛУ́ЧНИЙ (який точно влучає; добре спрямований у ціль), МЕ́ТКИЙ (МІТКИ́Й рідше), ЦІЛКИ́Й, ЦІ́ЛЬНИЙ діал. Їх (фашистів) наздоганяла влучна куля інших снайперів (В. Кучер); Гримнув влучний постріл (А.  Словник синонімів української мови
7. меткий — Метки́й, -ка́, -ке́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. меткий — МЕТКИ́Й, а́, е́. 1. Швидкий і вправний у роботі, дії (про людину); проворний. А до роботи ж яка метка й берка [Настуся] (Барв., Опов.., 1902, 448); [Єгер:] Півроку був я у послузі. Там.. я чистив чоботи вахмістрові, коня глядів, пиво носив.  Словник української мови в 11 томах
9. меткий — Метки́й, -а́, -е́ Шустрый, проворный, ловкій, живой, скорый, бойкій. Ота смілива меткая Катря немов перелякалась чого. МВ. ІІ. 91. А до роботи ж яка метка й берка! Г. Барв. 448. О, миша метка! Камен. у.  Словник української мови Грінченка