найменший

до найме́нших подро́биць. 1. зі сл. зна́ти. Досконально, ґрунтовно. — Він .. знав кожен цех до найменших подробиць, наче свій дім (В. Кучер). 2. Дуже чітко, виразно, детально. Тиждень цілий перемучилася Маруся, .. не йшла до потоку. Уявляла собі до найменших подробиць, як сидить тепер Дмитрик (Г. Хоткевич).

до (найме́ншої) пороши́нки, перев. зі сл. прибира́ти, при́брано і под. Уживається для підсилення супровідного слова; якнайакуратніше. Прибрано до порошинки. Скрізь чисто, красиво, затишно (З газети); Хіба не почував він іноді солодкої приємності лягти спати, покинувши на столі гамузом папери й книжки, а вранці йти з хати, лишивши позад себе неприбрану постіль? І тим суворіша була його радість, коли він .. ретельно прибирав по собі все до найменшої порошинки (В. Підмогильний).

іти́ шля́хом (по лі́нії, лі́нією) найме́ншого о́пору. Діяти, уникаючи будь-яких труднощів, перешкод. Деякі хореографи йдуть шляхом найменшого опору, ігнорують специфічні умовності балету, механічно зображають у ньому життєві ситуації (З журналу); Мислити і відчувати сьогодні так само, як і вчора, по-старому, — найлегше, бо це означає йти шляхом найменшого опору (З газети).

не ма́ти (ні (ані́)) найме́ншого розумі́ння про що. Зовсім не розбиратися в чому-небудь; не бути обізнаним з чимсь; нічого не знати про щось. (Енн:) Ви не маєте найменшого розуміння про хороший тон і ввічливість (В. Собко).

шлях (лі́нія) найме́ншого о́пору. Обирання найлегшого способу досягнення чого-небудь; уникнення будь-яких труднощів, перешкод. — Згадуючи засідання педагогічної ради, на якому стояло питання про виключення Григорія з школи, ми з упевненістю зробили висновок, що виключення з школи — лінія найменшого опору (В. Сухомлинський).

Значення в інших словниках

1. найменший — найме́нший прикметник, найвищий ступінь  Орфографічний словник української мови
2. найменший — -а, -е. Найвищ. ст. до малий. Метод найменших квадратів — метод наближеного обчислювання невідомих величин за результатами вимірювань, що містить випадкові похибки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. найменший — НАЙМЕ́НШИЙ, а, е. 1. Найвищ. ст. до мали́й. Дівчата поспішають вибрати Олечці найменші черевики (А. Хижняк); Він [управитель] про те тільки й дбає, як би найменшу плату дати (Панас Мирний); По-своєму вони [правопорушники] послідовні...  Словник української мови у 20 томах
4. найменший — НАЙМЕ́НШИЙ (форма найвищого ступеня порівняння до малий; дуже незначний за розміром, силою вияву і т. ін.), ЩОНАЙМЕ́НШИЙ підсил., ЯКНАЙМЕ́НШИЙ підсил.; МІНІМА́ЛЬНИЙ (перев. щодо абстрактних понять). Ніде не було чуть ні найменшого шелесту (І.  Словник синонімів української мови
5. найменший — Найме́нший, -ша, -ше  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)