перетліти

перетлі́ти душе́ю (се́рцем). Тяжко пережити, перестраждати від тривоги, страху, туги і т. ін. Невже .. загинув Любчик? Не віриться. Скільки перетлів душею Юрій за ці години (А. Хижняк); Ще більше перетліла серцем за Данька, доки він там десь з ворогом рубався (О. Гончар).

перетлі́ти на ву́гіль (на по́піл). 1. Дуже намучитися, знемогтися від тяжких думок, неспокою, хвилювань, страху і т. ін. — Нічого, нічого, не схуднеш, — поплескав її по плечу Микола.— Іди скоріше, бо Максим перетліє на попіл (А. Хижняк). 2. Пройти, зникнути (про почуття). (Кряж:) Отут (б’є себе в груди) все на вугіль перетліло (М. Зарудний).

Значення в інших словниках

1. перетліти — перетлі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перетліти — див. перетлівати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перетліти — ПЕРЕТЛІ́ТИ див. перетліва́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. перетліти — ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів), ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ (ЗОГНИВА́ТИ рідше), РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИ рідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). — Док.  Словник синонімів української мови
5. перетліти — ПЕРЕТЛІ́ТИ див. перетліва́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. перетліти — Перетліва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. перетліти, -лію, -єш, гл. Перетлѣвать, перетлѣть, истлѣть.  Словник української мови Грінченка