повинний
з пови́нною, зі сл. іти́, прихо́дити і т. ін. Каятися перед ким-небудь у чомусь. Мені довелось бачити, як з лісів виходили дорослі, патлаті люди, щоб іти з повинною до органів радянської влади (М. Рильський); — Тим, хто прийде з повинною,— буде зменшено кару (І. Муратов).
Фразеологічний словник української мови