Фразеологічний словник української мови

пойняти

не йня́ти / не пойня́ти ві́ри кому, чому і без додатка. Піддавати сумніву чиї-небудь слова, не вірити кому-, чому-небудь. — А ти не дуже йми віри людям. Я страшний тільки для ворогів (І. Нечуй-Левицький); Почав я поясняти бабам, по що я приїхав і що то за машина, але де там! Не ймуть віри, все своє плещуть (М. Коцюбинський). ві́роньки не йня́ти. У ворота хтось возом уїжджає. Глянула, та й очам своїм віроньки не йму. Се ж мій братічок ріднесенький! (Марко Вовчок). йня́ти / пойня́ти ві́ри. — Хі! Та я Грицькові йму віри більше, ніж собі! Коли мені вірите, то йому й поготів! — одказав він (Б. Грінченко); Василь пригадав слова Кабанцеві і пойняв йому віри (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) пі́йма пойняла́ кого, заст. Хто-небудь безслідно зник, когось ніде немає. Ми ще було по весіллях, а Чайченка — як пійма пойняла — нема, ніде не буває (Марко Вовчок).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пойняти — пойня́ти 1 дієслово доконаного виду затопити; охопити; опанувати пойня́ти 2 дієслово доконаного виду взяти за жінку арх. пойня́ти 3 дієслово доконаного виду піймати рідко  Орфографічний словник української мови
  2. пойняти — I див. поймати. II і поняти, пойму, поймеш, док., перех., рідко. Те саме, що піймати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пойняти — ПОЙНЯ́ТИ¹ див. пойма́ти. ПОЙНЯ́ТИ² і ПОНЯ́ТИ, пойму́, пойме́ш, док., кого, рідко. Те саме, що пійма́ти. – Дівоньки-голубоньки! яка ж оце поміж вами дівчина, як зоря ясна сяє?...  Словник української мови у 20 томах
  4. пойняти — I. ЗАТО́ПЛЮВАТИ (покривати водою якийсь простір, поверхню чого-небудь — перев. під час повені, зливи), ЗАТОПЛЯ́ТИ, ЗАЛИВА́ТИ, НАВОДНЯ́ТИ, НАВО́ДНЮВАТИ, ПОЙМА́ТИ, ПОНІМА́ТИ розм., ПОТОПЛЯ́ТИ рідше; ПІДТО́ПЛЮВАТИ, ПІДТОПЛЯ́ТИ (знизу або частково). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. пойняти — Поня́ти і пойня́ти, пойму́, -ме́ш; по(й)ня́в, -няла́. По(й)ня́в жах  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пойняти — ПОЙНЯ́ТИ¹ див. пойма́ти. ПОЙНЯ́ТИ² і ПОНЯ́ТИ, пойму́, пойме́ш, док., перех., рідко. Те саме, що пійма́ти. — Дівоньки-голубоньки! яка ж оце поміж вами дівчина, як зоря ясна сяє?...  Словник української мови в 11 томах
  7. пойняти — Пойня́ти, -йму, -меш гл. = поняти. Грин. III. 534.  Словник української мови Грінченка