покрутитися

крути́тися / покрути́тися на слизько́му. Перебувати в скрутному становищі, зазнавати труднощів. — Торгових людей татарських за Перекоп не пускати. Нехай покрутяться на слизькому, гаспиди (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. покрутитися — покрути́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покрутитися — [покрутитиес'а] -учус'а, поукрутиес':а, поукрутиец':а, поукрут'ац':а  Орфоепічний словник української мови
3. покрутитися — -учуся, -утишся, док. 1》 Почати крутитися. || Пролягти в просторі, маючи звивисту форму (про дорогу, річку і т. ін.). 2》 Крутитися (у 1-4 знач.) якийсь час. || перен. Роздумуючи, схилятися то до одного, то до іншого рішення, вагатися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. покрутитися — ПОКРУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док. 1. Почати крутитися. Отець Олександер так зареготався, що глобус на столі, наче його торкнув хто, аж покрутився (І. Микитенко); // Пролягти в просторі, маючи звивисту форму (про дорогу, річку і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
5. покрутитися — КРУТИ́ТИСЯ (робити обертові, колові рухи), ОБЕРТА́ТИСЯ, ВЕРТІ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм.; ПОКРУ́ЧУВАТИСЯ (злегка або час від часу); ПРОКРУ́ЧУВАТИСЯ (якийсь час). — Док.  Словник синонімів української мови
6. покрутитися — ПОКРУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док. 1. Почати крутитися. Отець Олександер так зареготався, що глобус на столі, наче його торкнув хто, аж покрутився (Мик., Повісті.., 1956, 32); // Пролягти в просторі, маючи звивисту форму (про дорогу, річку і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах
7. покрутитися — Покрути́тися, -чу́ся, -тишся гл. Покружиться. Старі покрутились, а молоді навчились. Ном. № 6107.  Словник української мови Грінченка