поступатися

іти́ (поступа́тися) наза́д. Повертатися до старого, віджилого; регресувати. Хто не йде вперед, той поступається назад! (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. поступатися — поступа́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поступатися — (чим) відступати що, (місцем) звільняти <�давати> що, (правом) відмовлятися від; (кому) попускати, робити поступку, іти на поступки <�поблажку, компроміс>, піддаватися, с. підкорятися; (з ч. не i>кому</i) не бути гіршим від; ЗСТ.  Словник синонімів Караванського
3. поступатися — -аюся, -аєшся, недок., поступитися, -ступлюся, -ступишся; мн. поступляться; док. 1》 перев. кому чим. Добровільно відмовлятися від чого-небудь на користь іншого або заради чогось; віддавати кому-небудь щось. || перев. док., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поступатися — ПОСТУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОСТУПИ́ТИСЯ, ступлю́ся, сту́пишся; мн. посту́пляться; док. 1. перев. кому чим. Добровільно відмовлятися від чого-небудь на користь іншого або заради чогось; віддавати кому-небудь щось.  Словник української мови у 20 томах
5. поступатися — ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого (переставати дотримуватися своїх попередніх поглядів, переконань, висловлювань і т. ін.), ЗРІКА́ТИСЯ чого, ВІДРІКА́ТИСЯ, ВІДСТУПА́ТИ, ВІДСТУПА́ТИСЯ, ПОСТУПА́ТИСЯ в чому, ПОРИВА́ТИ з чим, ВІДХО́ДИТИ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. поступатися — ПОСТУПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОСТУПИ́ТИСЯ, ступлю́ся, сту́пишся; мн. посту́пляться; док. 1. перев. кому чим. Добровільно відмовлятися від чого-небудь на користь іншого або заради чогось; віддавати кому-небудь щось.  Словник української мови в 11 томах