Фразеологічний словник української мови

прилягати

се́рце приверта́ється (го́рнеться, пригорта́ється, хи́литься, схиля́ється, приляга́є) / приверну́лося (пригорну́лося, схили́лося, прилягло́) кого, чиє до кого і без додатка. Хто-небудь відчуває потяг, симпатію, любов до когось. Приверталось її серце до Романа (М. Стельмах); — Мені байдуже, що вони молоді й хороші, коли моє серце не до них горнеться (Марко Вовчок); (Мар’яна:) Та воно якось і кохать простого парубка не пристало тепер, до козаків скорій (скоріше) серце схиляється (С. Васильченко); Серце ж моє не пригорнеться до тебе, Петрусю, очі не зглянуться (Ганна Барвінок); — Трапляється часом, що (серце) .. до іншого так зразу приляже, як до рідної мами (Марко Вовчок).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прилягати — приляга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прилягати — (на час) лягати; (- трави) полягати; (до серця) припадати; (тісно) приставати; (- землю) межувати, сусідити, зап. примикати; п-к -АЮЧИЙ, що прилягає, радий прилягти, (- площу) близький, сусідній, суміжний, прилеглий.  Словник синонімів Караванського
  3. прилягати — -аю, -аєш, недок., прилягти, -яжу, -яжеш, док. 1》 Лягати на короткий час. || Приймати напівлежаче положення. || на що, на чому. Прихилятися до кого-, чого-небудь, класти голову на щось. || над ким – чим, до кого – чого. Пригинатися до кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прилягати — ПРИЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЛЯГТИ́, я́жу, я́жеш, док. 1. Лягати на короткий час. Все йому хотілось пурнути з головою; і він то присідав, то прилягав, допитуючись в матері – чи видно його голову (Панас Мирний); На луках косарі склали коси...  Словник української мови у 20 томах
  5. прилягати — МЕЖУВА́ТИ (бути територіально суміжним; мати спільну межу, кордон), ГРАНИ́ЧИТИ, МЕЖУВА́ТИСЯ, ПРИМИКА́ТИ, ПРИЛЯГА́ТИ, ПРИГОРТА́ТИСЯ розм., ПРИТИКА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
  6. прилягати — ПРИЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЛЯГТИ́, я́жу, я́жеш, док. 1. Лягати на короткий час. Все йому хотілось пурнути з головою; і він то присідав, то прилягав, допитуючись в матері — чи видно його голову (Мирний, III, 1954, 107)...  Словник української мови в 11 томах