приткнути

приткну́ти го́лову (себе́). 1. де. Знайти якийсь притулок, пристановище; зупинитися десь. — Я бажаю собі гніздо звести, щоб було, де голову приткнути (Панас Мирний); Хіба мало таких, як я? Хіба трохи тиняється по світу, де б свою голову прихилити, де б себе приткнути?!.. (Панас Мирний). 2. перев. куди. Використати здібності, знання, нахили і т. ін. у певній галузі діяльності. Вона (старша) стільки ж знає, як і всі — куди їх везуть, де сплять їхні доіл, куди приткнуть дівочі голови (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. приткнути — приткну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приткнути — див. притикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приткнути — ПРИТКНУ́ТИ див. притика́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. приткнути — ПРИТИСКА́ТИ (ПРИТИ́СКУВАТИ) (із зусиллям, налягаючи, щільно прикладати кого-, що-небудь до когось, чогось), ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ рідко), ТУЛИ́ТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ГОРНУ́ТИ, ПРИПИРА́ТИ, ПРИПИНА́ТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИЧА́ВЛЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
5. приткнути — ПРИТКНУ́ТИ див. притика́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. приткнути — Приткнути, -ся см. ii. притикати, -ся.  Словник української мови Грінченка