продувний

продувна́ бе́стія. Дуже ненадійна, спритна й нечесна людина; шахрай. (Харко:) Мовчи, брехухо! Завжди ти вдавала з себе неповинну, але я переконався, що ти продувна бестія! (М. Кропивницький); — Сам пан лісничий дивується з мого ока і каже, що я продувна бестія! — сміється (Амбросій), задоволений похвалою начальства (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. продувний — продувни́й 1 прикметник який продувається вітром; продувальний продувни́й 2 прикметник хитрий  Орфографічний словник української мови
2. продувний — -а, -е. 1》 Який легко продувається вітром. 2》 Те саме, що продувальний. Продувні крани.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. продувний — ПРОДУВНИ́Й, а́, е́. 1. Який легко продувається вітром. Лісосмуги почали робити продувними, що сприяє рівномірному розподілу снігу на полях (з наук.-попул. літ.). 2. Те саме, що продува́льний. Продувні крани.  Словник української мови у 20 томах
4. продувний — ПРОДУВНИ́Й¹, а́, е́. 1. Який легко продувається вітром. Лісосмуги почали робити продувними, що сприяє рівномірному розподілу снігу на полях (Знання.., 2, 1972, 14). 2. Те саме, що продува́льний. Продувні крани.  Словник української мови в 11 томах