простромити

ку́рці ні́де (нема́є де) голови́ простроми́ти. Стає дуже тісно де-небудь. — Он у Гордія Кошари, ото сім’я. Як сядуть навколо столу обідати — курці немає де голови простромити (Григір Тютюнник).

простроми́ти по́глядом (очи́ма) кого. Подивитися на кого-небудь дуже неприязно, вороже. Горбоносий Галабурда.. простромив гострим роз’ятреним поглядом кошового (С. Добровольський); Гаврило не скоро спитав: — Це ти, блазню, промовив? Кажи! Га? От саме тоді один одного простромили вони ненависними очима (І. Микитенко).

Значення в інших словниках

1. простромити — простроми́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. простромити — див. простромлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. простромити — ПРОСТРОМИ́ТИ див. простро́млювати.  Словник української мови у 20 томах
4. простромити — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
5. простромити — Простромити см. простромлювати.  Словник української мови Грінченка