прошити

прони́зувати (прошива́ти) / прониза́ти (проши́ти) очи́ма (по́глядом) кого. Суворо, пильно оглядати кого-небудь. — Драстуйте… Спокійно й поважно відповідає Корній, пронизуючи його своїми маленькими очима (В. Винниченко); — Чи не кур’єр — спитала вона (Марфа Галактіонівна), пронизуючи поглядом дальню фігуру, що самотньо сиділа на останньому ряду (М. Хвильовий); Довбуш мовчки прошивав його (Блоху) очима, поки той не опустив своїх (В. Гжицький); Пронизала (Галина) сірими сердитими очима хлопця і пішла не оглядаючись (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. прошити — проши́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прошити — Проштрикнути, шпигнути, шпирнути.  Словник синонімів Караванського
3. прошити — див. прошивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прошити — ПРОШИ́ТИ див. прошива́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. прошити — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка...  Словник синонімів української мови
6. прошити — Прошити, -ся см. прошивати, -ся.  Словник української мови Грінченка