півслівця

(а́ні) ні сло́ва. Нічого не розказувати нікому, не промовляти нічого. Потім зібгав мокру хусточку і загорнув її в газету. — Навіщо? Пошепки спитала Наталка. — А щоб дехто не бачив,— моргнув він і насварив пальцем.— Дивись мені, ані слова (С. Журахович); Хотілося їй (мачусі) криків болю, лайки; оправдання своїх знущань, а дівка, мов на злість,— ні слова ніколи (Г. Хоткевич). ні сло́ва, ні півсло́ва. Уже Хома раз виніс, удруге, а Павло сидить курить і ні слова, ні півслова (Григорій Тютюнник). ні слівця́, ні півслівця́. — Живе собі жінка тихо, нікому ні слівця, ні півслівця (Григорій Тютюнник). а́ні слове́чка. — Ну, добре. Ти знаєш, Сузя, мені не вільно про се говорити. Я тобі скажу, а ти — гляди мені — ша! ані словечка нікому (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. півслівця — півслівця́ іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. півслівця — незм. Те саме, що півслова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півслівця — ПІВСЛІВЦЯ́, невідм., с. Те саме, що півсло́ва. Вже він з другими раду туркоче, Маже медком та по півслівця (А. Малишко). ◇ (1) Ні слівця́, ні півслівця́ (д) див. сло́во.  Словник української мови у 20 томах
4. півслівця — ПІВСЛІВЦЯ́, невідм., с. Те саме, що півсло́ва. Вже він з другими раду туркоче, Маже медком та по півслівця (Мал., Звенигора, 1959, 92). ◊ [Ні слівця́,] ні півслівця́ — те саме, що Ні півсло́ва ( див. півсло́ва). — Живе собі жінка тихо, нікому ні слівця, ні півслівця (Тют., Вир, 1964, 372).  Словник української мови в 11 томах