Фразеологічний словник української мови

підсмішки

смі́шки (пі́дсмішки, ха́хи) стро́їти. Глузувати, насміхатися, жартувати не в слушний час. Він стоїть, нічого не мовить. Осідлавши коня, смішки строїть (П. Чубинський); — У задніх рядах — не перешіптуватись. Вас запросили не смішки строїти (В. Логвиненко); — Підсмішки строїш,— брязнув (Данило) об підлогу кошиком (Ю. Мушкетик); Він зневажливо посміхався собі в вуса, аж Тимофій Гречко гукнув до нього: — А ти, холуй, чого хахи строїш? Ще засмієшся на кутні! (Ю. Смолич).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підсмішки — пі́дсмішки множинний іменник вживається переважно у складі фразеологізму розм.  Орфографічний словник української мови
  2. підсмішки — ПІ́ДСМІШКИ, ів, мн., розм.: ◇ Смі́шки (пі́дсмішки, ха́хи) стро́їти див. стро́їти¹.  Словник української мови у 20 томах
  3. підсмішки — ПІ́ДСМІШКИ: ◊ Пі́дсмішки стро́їти — те саме, що Смі́шки стро́їти ( див. стро́їти). — Підсмішки строїш, — брязнув [Данило] об підлогу кошиком. — Макухи натопкав. — А ти що ж хотів — на двадцять карбованців сала пуд чи меду каністру? (Мушк., Чорний хліб, 1960, 156).  Словник української мови в 11 томах