підтоптати

топта́ти (підто́птувати) / підтопта́ти під но́ги кого. 1. Перемагати. А в нас над усе — честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала (П. Куліш); Руські в нічну битву безстрашно пішли і підтоптали під ноги хваленого і хвастовитого угорського полководця Філонія (А. Хижняк). 2. Не рахуватися з ким-небудь, ганьблячи, зневажаючи когось. Та він мовчки усіх вас гнітить, під ноги собі топче (Марко Вовчок); А він (Нечай) не хотів утікати, “свою славу козацьку під ноги топтати”. І клав ворогів, як снопики (Т. Масенко); (Домаха:) Слухай свекрухи, угоджай свекрові .. Не підтопчи матері під ноги (І. Карпенко-Карий); // що. Нехтуючи чимось, не виконувати, не дотримуватися чого-небудь. Вони Божий закон під ноги топчуть (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. підтоптати — підтопта́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підтоптати — див. підтоптувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підтоптати — ПІДТОПТА́ТИ див. підто́птувати.  Словник української мови у 20 томах
4. підтоптати — СТОМИ́ТИ (довести когось до втоми), УТОМИ́ТИ (ВТОМИ́ТИ), ЗМОРИ́ТИ, ЗАТОМИ́ТИ підсил. розм., ЗАМОРИ́ТИ розм., УМОРИ́ТИ (ВМОРИ́ТИ) розм., НАМОРИ́ТИ розм., ВИ́МОРИТИ розм., УХЕ́КАТИ (ВХЕ́КАТИ) розм., УХО́РКАТИ (ВХО́РКАТИ) діал.  Словник синонімів української мови
5. підтоптати — ПІДТОПТА́ТИ див. підто́птувати.  Словник української мови в 11 томах
6. підтоптати — Підтоптати, -пчу, -чеш гл. 1) Истоптать. Підтоптати чоботи; — траву. 2) — під ноги. Попрать ногами. Віру християнську під ноги підтопчи. АД. І. 211.  Словник української мови Грінченка