рамка
вихо́дити / ви́йти за ра́мки (за ме́жі). 1. чого. Поширюватися поза чим-небудь. Гучна слава народного поета (Т. Г. Шевченка), його величезна популярність не тільки серед народу, а й серед передових кіл російської інтелігенції, популярність, що виходила вже далеко за межі країни, колола очі самодержавним сатрапам (Слово про Кобзаря); // Не обмежуватися чим-небудь. Підготовка випуску нової продукції виходить за рамки звичайної діяльності підприємства і вимагає додаткових затрат робочої сили і засобів виробництва (З газети); Промислові міністерства і відомства повинні вийти за рамки чисто адміністративних функцій і стати безпосередніми учасниками господарських процесів (З журналу). ви́хід за ра́мки. Творче застосування в опері мелодії народної пісні забезпечує вихід її за рамки етнографічно-побутових сцен (З журналу). 2. чого і без додатка. Перевершувати міру звичайного, прийнятого чи встановленого. — Крім того, сміх не повинен виходити за рамки (Є. Гуцало); Гордіюк розумів лиш одну форму відносин: низький уклін, підлесливу усмішку і виконання всіх, найдурніших навіть, велінь. Все, що виходило за ті межі, найменший опір приводив його до шалу (Г. Хоткевич); Серед статей, що з’явилися з нагоди виходу в світ празького “Кобзаря”, найґрунтовнішою була розвідка Е. Дюрана. Її значення виходить далеко за межі звичайного відгуку про твори українського поета (З журналу).
лама́ти ра́мки чого. Виходити за межі чого-небудь; розповсюджуватися, набувати поширення. Сувенір усе більше ламає рамки родинного, особистого побутування (З журналу).
уклада́тися в ра́мки. Не виходити за межі норми, визнаних стандартів і т. ін. Досі Антін здавався простим і зрозумілим. Все було в нім ясне, добре відоме, укладалося в рамки (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мови