Фразеологічний словник української мови

розігрувати

гра́ти (рідше розі́грувати, лама́ти і т. ін.) коме́дію перед ким, кому і без додатка. Удавати з себе когось, прикидатися кимсь, лицемірити і т. ін. Він добре знав, що обурення пана комісара в значній мірі нещире, що він грає комедію (І. Франко); — Досить вам грати комедію, перейдемо до діла (Ю. Бедзик); — Я тобі говорив, щоб ти рано прийшов, без запізнення, а ти мені комедію граєш (Григорій Тютюнник); Ви тут комедії не розігруйте. Гадаєте, воно мені так мед? (З газети); До столу .. вийшов Тихін Фіялко. Він щулився .. і від хвилювання трохи збивався: — Комедію ти ламаєш, Трохиме (В. Речмедін). гра́ти куме́дію, розм. Хлопець бачив, що дєдя (тато) грає кумедію, і мовчав (Г. Хоткевич). не гра́ти коме́дій. Та комедій Угринець не грав: до кімнати справді зайшов з дівчиною, одягненою у плаття не для кухні (В. Поліщук). гра́ється коме́дія. Не треба бути ясновидцем, щоб побачити, за чиїм сценарієм грається комедія (В. Поліщук).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розігрувати — розі́грувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розігрувати — (п'єсу) ставити, виконувати, (ролю) грати; (кого) удавати; (кого, як дурника) пошивати в дурні, г. натягати.  Словник синонімів Караванського
  3. розігрувати — -ую, -уєш і рідко розгравати, -аю, -аєш, недок., розіграти, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Виконувати, відтворювати що-небудь у формах сценічного мистецтва. 2》 перен. Прикидатися ким-небудь, видавати себе за когось іншого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розігрувати — РОЗІ́ГРУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗГРАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., РОЗІГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що. Виконувати, відтворювати що-небудь у формах сценічного мистецтва. Дівчата розбиваються на два гуртки.., розігруючи все, про що співає пісня (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. розігрувати — ІНСЦЕНУВА́ТИ недок. (влаштовувати що-небудь з метою введення когось в оману), ІНСЦЕНІЗУВА́ТИ, РОЗІ́ГРУВАТИ. — Док.: інсценува́ти, інсценізува́ти, розігра́ти. Другого дня повернувся нарешті Джантемир.. Шаукен розіграла перед усім аулом палку радість, кинулася йому на шию (З. Тулуб)  Словник синонімів української мови
  6. розігрувати — РОЗІ́ГРУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗГРАВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Виконувати, відтворювати що-небудь у формах сценічного мистецтва. Дівчата розбиваються на два гуртки.., розігруючи все, про що співає пісня (Коч.  Словник української мови в 11 томах
  7. розігрувати — Розі́грувати, -рую, -єш сов. в. розігра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Разыгрывать, разыграть. 2) = розігратися. А синєє море розіграло, турецький корабель розірвало. АД. І. 99.  Словник української мови Грінченка