розіпнути

розпіни́ (розпни́) його́ (її́)! книжн. Уживається для вираження несправедливої вимоги розправитися над невинною людиною. Круг мене дика п’яна зграя, Запінившися від слини, Готовить хрест, реве, горлає: Розпни його! Розпни, розпни! (П. Карманський); І знов горбатіла Голгота, Там, де всміхалися лани, Вилазив ворог на ворота, Кричав: розпни її, розпни! (М. Драй-Хмара).

Значення в інших словниках

1. розіпнути — розіпну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розіпнути — див. розпинати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розіпнути — РОЗІПНУ́ТИ¹ див. розпина́ти¹. РОЗІПНУ́ТИ² див. розпина́ти².  Словник української мови у 20 томах
4. розіпнути — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ...  Словник синонімів української мови
5. розіпнути — РОЗІПНУ́ТИ див. розпина́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. розіпнути — Розіпнути, -ну, -неш гл. = розіпясти.  Словник української мови Грінченка